9
Сказав же й до инших, що вповали на себе, що вони праведні, та гордували другими, приповість сю:
10
Два чоловіки ввійшли в церкву помолитись: один Фарисей, а другий митник.
11
фарисей, ставши, так у собі молив ся: Боже, дякую Тобі, що я не такий, як инші люде, здирщики, неправедні, перелюбні, або як оцей митник.
12
Я пощу два рази на тиждень, і даю десятину з усього, що придбаю.
13
А митник, оддалеки ставши, не хотів і очей до неба звести, а бив у груди себе, кажучи: Боже, милостивий будь менї грішному.
14
Глаголю вам: пійшов сей до дому свого оправданий більш, нїж той; бо кожен, хто несеть ся вгору, принизить ся; хто ж принижуєть ся, пійде вгору.
15
Приносили ж йому й дїтей, щоб до них приторкнувсь; бачивши ж ученики, заказували їм.
16
Ісус же, покликавши їх, рече: Пустіть дїток приходити до мене й не боронїть їм; таких бо царство Боже.
17
Істино глаголю вам: Хто не прийме царства Божого, як дитина, не ввійде в него.
